Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Мне понравился стих. Комментарий автора: Спасибо. Очень рад.
Надежда Дудка
2009-08-24 04:36:39
"Есть такие, которым поётся
Веселее, чем ближе к концу.
Тем, кто помнил всё время о солнце,
Никого не хлестал по лицу."
Ну, разве не прелесть?Справедливо и образно!Прожить бы так и больше ничего не надо. Благословений Вам.
Комментарий автора: И Вам. Вот и я думал о том же самом, когда написал: прожить бы вот так. А на деле... грехи одни.
Aleks
2009-08-24 04:42:46
Потрясающе! Очень красиво. Спасибо. Комментарий автора: Не за что. Вам спасибо за такой отзыв.
Aleks
2009-08-24 04:50:06
Сколько лет пишете? Комментарий автора: Не знаю, честное слово. Смотря что под этим понимать. Момент, когда стал серьёзно относиться к собственному писанию? (2000 год). Момент, когда другие стали кое-что из этих писаний серьёзно воспринимать? (2007) Ни то, ни другое, ни ещё что-то. Мне сейчас стыдно за почти всё из написанного до года 2005. Даст Бог, и за это вот будет стыдно. Мне иногда кажется, что я ещё по большому счёту и не начинал писать.
Не думаю, что "опыт работы" здесь имеет большое значение :0) Кто-то "интенсивной" жизнью живёт, кто-то "в час по чайной ложке" выдаёт на гора. Возьмём великих поэтов. Сравните год работы Лермонтова и Тютчева. Небо и земля. И оба - гении.
Апостол Пётр был с Иисусом с самого начала, а апостол Павел стал Его учеником уже после Его Вознесения. И оба выше ангелов.
Ирина Иванченко
2009-08-24 05:54:32
Это необыкновенно, образно,чУдно!!!Творческих успехов Вам! Комментарий автора: Спасибо Вам большое, Ирина, за такие добрые слова и за пожелание успехов. И Вам всего доброго.
Светлана Бабак
2009-08-24 06:12:04
Очень хорошее произведение Комментарий автора: Спасибо, Светлана.
Надежда
2009-08-24 10:02:09
Супер, молодец! Комментарий автора: Рад стараться!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
